Обов’язково варто звернутися до невролога, якщо: 
-провали у пам’яті та поява судом; 
-систематичні порушення сну; 
-двоїння в очах чи викривлене зображення; 
-порушення координації рухів; 
-сильні систематичні головні болі; 
-паралічі та порушення в роботі м’язової системи.

Візит до лікаря розпочинається з бесіди, під час якої фахівець збирає анамнез, аналізує скарги пацієнта, вивчає його історію хвороби. Після діагностики лікар-невролог дасть свої рекомендації та призначить ефективне лікування.

Для консультації з неврологом достатньо взяти всі свої попередні обстеження, додаткові лікар буде назначати в залежності від ваших скарг і, за наявністю, супутніх захворювань.

Симптоми вегетосудинної дистонії (ВСД) різноманітні та охоплюють багато систем організму: серцево-судинні (коливання тиску, прискорене серцебиття, болі в грудях), неврологічні (головний біль, запаморочення, тривожність, панічні атаки, порушення сну), шлунково-кишкові (нудота, здуття, закрепи, діарея) та інші (пітливість, озноб, відчуття нестачі повітря, слабкість).

При вегето-судинній дистонії (ВСД) тиск може бути як підвищеним (гіпертонічний тип, вище (140/90) мм рт. ст.), так і зниженим (гіпотонічний тип, нижче (100/60) мм рт. ст.) або нестабільним (змішаний тип). 

Вегето-судинна дистонія або ВСД – це стан, який включає в себе порушення тонусу судин (дистонія) з огляду на порушення вегетативної іннервації стінки судин (вегето-судинна). ВСД призводить до погіршення харчування тканин мозку і відхилень функції мозку (мінімальна мозкова дисфункція).

Порушення нервової системи проявляються комплексом симптомів, які можуть включати рухові розлади (слабкість, тремтіння, порушення координації), сенсорні зміни (оніміння, поколювання, втрата чутливості), когнітивні порушення (проблеми з пам'яттю, концентрацією), а також головний біль, судоми та зміни в настрої чи поведінці. Ці симптоми можуть варіюватися залежно від причини та тяжкості порушення, і при їх появі слід звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

При мігрені відбувається збудження мозкових структур із виділенням специфічних білків, що викликають розширення судин мозку та пробудження больових рецепторів їх стінок; больові імпульси надходять на сенсорну кору мозку, де і формується пульсуючий біль.