Загальний наркоз можна робити стільки разів, скільки це необхідно за медичними показаннями, оскільки немає жорстких обмежень на його частоту. Однак рішення про необхідність повторного наркозу та інтервал між процедурами приймає лікар, враховуючи індивідуальний стан пацієнта. Незважаючи на те, що наркоз не скорочує життя, існують певні протипоказання та ризики, пов'язані з гострими захворюваннями, тому перед кожною процедурою необхідна консультація анестезіолога. 

Під загальним наркозом людина не відчуває нічого, оскільки це стан глибокого сну, який супроводжується втратою свідомості, больової чутливості та рефлексів. Під час процедури пацієнт перебуває в стані непритомності, що дозволяє хірургам проводити втручання безболісно і безпечно. Після пробудження людина зазвичай не пам'ятає анестезію і може відчувати незначні побічні ефекти, як-от запаморочення або біль у горлі, які швидко минають. 

Пити можна буде тільки через кілька годин після виходу з наркозу.

Анестезія – це загальний термін для знеболювання, тоді як наркоз – це його різновид, що означає повну втрату свідомості. Анестезія може бути місцевою (блокує чутливість у певній ділянці, як-от у стоматології) або загальною (наркоз). Наркоз – це стан глибокого сну, що вимагає повного знеболення, втрати чутливості та контролю над диханням пацієнта, який перебуває під пильним наглядом анестезіолога. 

Не існує єдиної «кращої» анестезії, оскільки вибір залежить від типу процедури, її тривалості та стану здоров'я пацієнта. Місцева анестезія підходить для невеликих втручань, тоді як для складніших операцій може знадобитися загальний наркоз. Найкращим варіантом буде той, який обере лікар-анестезіолог, враховуючи всі ці фактори