Щоб визначити гайморит, зверніть увагу на закладеність носа, виділення (слизові або гнійні), біль у ділянці пазух (особливо при нахилі голови), головний біль, підвищення температури та загальну слабкість. Важливо пам'ятати, що самодіагностика є неточною, тому для підтвердження діагнозу слід звернутися до лікаря-отоларинголога, який проведе огляд та може призначити додаткові обстеження, як-от рентген, КТ або МРТ. 

Тривалість хвороби нараховує близько двох тижнів. Але хронічний гайморит може тривати від 4 тижнів і більше. Також при хронічному захворюванню, раз на рік можна очікувати рецидиви.

Синусит – це загальний термін для запалення будь-яких придаткових пазух носа, тоді як гайморит є конкретною формою синуситу, що означає запалення саме верхньощелепних (гайморових) пазух. Гайморит – це синонім верхньощелепного синуситу, а інші види синуситу включають фронтит (запалення лобних пазух), етмоїдит (решітчастої пазухи) та сфеноїдит (клиноподібної пазухи).

Якщо не лікувати гайморит, запальний процес може поширитися, викликаючи серйозні ускладнення, такі як менінгіт (запалення оболонок мозку), абсцес мозку, тромбоз кавернозного синуса та проблеми із зором, аж до сліпоти, а також призвести до хронічної форми хвороби. Нелікований гайморит може посилити симптоми, викликати "мозковий туман", втрату концентрації та порушення сну, а також призвести до отиту (запалення вуха) або поширення інфекції на сусідні пазухи (пансинусит). 

У разі носової закладеності або з профілактичною метою промивають пазухи носа до 1-2 разів на день, а при хронічних захворюваннях або на розсуд лікаря – до 4-5.

При гаймориті головний біль локалізується в області чола, навколо очей, в переніссі, щоках, верхній щелепі та зубах. Цей біль часто посилюється при нахилах голови, натисканні на ділянку пазух, і може відчуватися як розпираючий або тиснучий.